Настільна гра “Мандрівка Львовом!” Пізнавай, навчайся, розважайся!

Львів – це місто багатовікової історії, розмаїтої культури, високого мистецтва, а головне – щирих і доброзичливих людей. Він наче створений для поетів, художників, музикантів… і туристів, шанувальників найпрекраснішого, бо сам – наче пісня, легенда.

IMG_0045s

І, якщо Ви раптом вирішите відвідати та пізнати це чарівне місто, у нагоді може стати сімейна настільна гра “Мандрівка Львовом”. Вона допоможе підготуватися до подорожі, або ж стати чудовим спогадом про найцікавіші місця древнього міста Лева та його нерозкриті таємниці. Разом з друзями чи родиною Ви легко та невимушено вивчите історію міста і розважитеся.

Також Ви можете придбати гру як сувенір і своїми розповідями надихнути друзів на подорож.

IMG_0004s

У невеликій (19х19х5 см), і разом з тим міцній картонній упаковці, що витримає багато відкривань і закривань, умістилась коротка історія найцікавіших місць давнього міста. Міста, кожна вуличка, будинок, камінчик якого містять стільки спогадів, історій та подій, що їх вистачило б не на одну поважну книгу.

IMG_0018c

У комплект входять:

– ігрове поле у вигляді пазлів (12 шт);
– кубик та фішки для гри;
– брошура з цікавою інформацією.

IMG_0032s

IMG_0023a

IMG_0030s

В брошурі, яка входить в комплект гри, можна знайти цікаві описи про кожну зображену пам’ятку архітектури. До того ж у кожному описі вказані реальні адреси об’єктів, що дає змогу пройти маршрутом гри по місту.

IMG_0039s

IMG_0042s

Розмір ігрового поля 60х41,5 см.

IMG_0047s

Розмір упакування 19х19х5 см.

IMG_0025s

За версією виробника, гра не має вікових обмежень. На мою думку вони все ж таки є. У повному обсязі гру можна починати грати дітям 6+. Меншим же дітям буде цікаво складати ігрове поле у вигляді пазла.

Кількість гравців фактично обмежена кількістю фішок – їх три, хоча формально брати участь у грі може і більше людей.

Ігрове поле – це своєрідна мапа міста Лева. На ньому зображено 50 найцікавіших історичних, архітектурних, сакральних та природних об’єктів Львова. Маршрут гри максимально наближений до фактичного місця розташування зображених об’єктів. І як було згадано вище, в брошурі вказані реальні адреси пам’яток, що дає можливість пройти маршрутом гри в реальному житті.

IMG_0063s

Усі об’єкти з’єднані між собою дорогою, що веде від давнього залізничного вокзалу м. Львова, а закінчується на старовинному Високому Замку. Кожен об’єкт пронумерований і інформацію про нього за його ж номером можна легко знайти і прочитати в брошурці.

Із найцікавішого, на мою думку, в брошурці:

  1. Перший потяг прибув до львівського залізничного двірця у 1861 році. Раніше, щоб потрапити на перон, зустрічаючі мали придбати спеціальний квиток – “перонувку”. Професія залізничника була однією із найпрестижніших. (пл. Двірцева, 1)
  2. Церква Святих Ольги та Єлизавети початково була костелом Св. Єлизавети. Свою назву костел отримав від імені дружини Франца Йосифа І, Єлизавети. Серед загалу вона була знана як “Сісі” (Sissi). На стінах костелу ще й зараз можна помітити сліди від куль часів ІІ світової війни. (пл. Марка Кропивницького, 1)
  3. Перший дерев’яний храм, посвячений Св. Юрію було закладено ще сином короля Данила Галицького князем Левом. Зараз особливу цінність собору Св. Юра становить один з найстаріших в Україні дзвонів на вежі церкви. (пл. Св. Юра, 5)
  4. Зліва від головного входу на подвір’ї Львівського Політехнічного Університету стоїть перший у Галичині залізобетонний місток. (вул. Степана Бандери, 12)
  5. Лави костелу св. Магдалини у випадку необхідності перекидаються на протилежну сторону, а під час реставраційних робіт у храмі знайшли золотий скарб. (вул. Степана Бандери, 8-10)
  6. Зараз будинки та храм шпиталю Св. Лазаря належать львівському дитячому хорові “Дударик”. (вул. Миколи Коперника, 27)
  7. Трамвайне депо. В 1909 р. проїзні трамвайні картки були з обов’язковою фотографією. В усьому місті вартість квитка була однаковою, за винятком підйому на вулицю Городоцьку. З огляду на її крутизну в нижній частині гори, до трамвая на ходу чіпляли ще одну пару коней, тому вартість проїзду дорожчала. (вул. Дмитра Вітовського, 57)
  8. Цитадель розташована на узгір’ї, з котрого легко та зручно проглядається все львівське середмістя. (вул. Павла Грабовського, 11)
  9. Зараз парк культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького є місцем проведення різного ґатунку мистецьких акцій, дитячих свят, пивних фестивалів, спортивних змагань. (вул. Болгарська, 4)
  10. Для облаштування Стрийського парку необхідно було ліквідувати старе Стрийське кладовище. Дерева та рослини для його озеленення були привезені з різних кутків світу. (вхід з вулиць Паркової, Стрийської, Уласа Самчука)
  11. Костел Матері Божої Остробрамської (зараз це церква Покрови Пресвятої Богородиці) був збудований на честь того, що Львів урятувався від нападу кінної армії Семена Будьонного. (вул. Личаківська, 175)
  12. У музеї народної архітектури і побуту “Шевченківський гай” представлено такі етнографічні регіони Західної України, як Бойківщина, Гуцульщина, Лемківщина, Поділля та Полісся. Ліс у цій місцевості був названий на честь Йосифа ІІ “лісом цісаря” – Кайзервальдом. (вул. Чернеча Гора, 1)
  13. До 1668 р. церква Петра та Павла була придорожньою каплицею (вул. Личаківська, 82а)
  14. За часів Титуса Тхожевського Личаківське кладовище осягнуло розмір 40 гектарів терену. (вул. Іллі Мечникова, 33)
  15. Перед палацом Туркулів-Комелло графиня Дідушицька влаштувала купальню і для розваги запрошувала військовий оркестр. Інша власниця палацу, донька адвоката Е. Батицького – Софія в 1930 р. перемогла на загальнопольському конкурсі краси. (вул. Пекарська, 50а)
  16. Палац Семенських-Левицьких за своїми розмірами та стилістикою французького бароко може гідно конкурувати з іншим львівським палацом – родини Потоцьких. (вул. Пекарська, 19)
  17. Костел Св. Антонія є своєрідним кордоном, який ділить вулицю навпіл на Нижній та Верхній Личаків. Якщо перший через своє наближення до центру мав “цивілізованіший” характер, то верхній Личаків аж до початку ІІ світової війни вважався місцем, де мешкали знамениті львівські “батяри”. Костел мирив у своїх стінах усіх мешканців передмістя. Особливу увагу звертає на себе скульптура Богородиці Непорочного Зачаття, яка стоїть внизу при сходах, що провадять до храму. (вул. Личаківська, 49а)
  18. Над оздобою та проектуванням колишнього монастиря Францісканок (сьогодні це церква Св. Іоанна Златоуста та духовна семінарія УПЦ КП) працювали провідні львівські майстри та будівельні фірми. В його архітектурі поєднано неороманський, неоготичний та аркадовий стилі. (вул. Миколи Симоненка, 43)
  19. Палац Дуніковських початково належав професору Львівського університету. Через слабкість до гри в карти він збанкрутував і був змушений продати будинок. Щоправда, гордість не дозволяла продати палац українцю – митрополитові Андрею Шептицькому. Тому довелось вдатись до послуг єврейського посередника. (вул. Михайла Драгоманова, 42)
  20. Костел Кармелітів на сьогодні є церквою Св. Михайла. Саме на кармелітів історія покладає відповідальність за те, що через хвіртку в мурах поблизу Королівського арсеналу, на котру вони “випросили” дозвіл у міської ради, війська шведського короля Карла ХІІ в 1704 р. вдерлись до Львова. (вул. Володимира Винниченка, 22)
  21. Порохова вежа – це єдина споруда, котра залишилась з оборонної системи міста. Товщина її мурів становить 2,5 – 3 м. Її навмисне винесли за межі старого міста на випадок, якщо б у ній стався вибух амуніції. Перед входом до вежі лежать білі мармурові леви, яких сюди привезли після війни з австрійського міста Інсбрук, в якості військової контрибуції. (вул. Підвальна, 4)
  22. Костел Св. Івана Хрестителя є однією із найстарших, та водночас найзагадковіших споруд міста. Більшість переказів твердять, що князь Лев Данилович збудував її для своєї дружини – дочки угорського короля, красуні принцеси Констанції. (площа Старий Ринок, 3)
  23. Могутній мур навколо костелу та монастиря Бенедиктинок свідчить про оборонний характер споруди. Загалом комплекс монастиря є яскравим прикладом ренесансної архітектури на львівському ґрунті. (площа Вічева, 2)
  24. Костел Кларисок наче відкриває собою в’їзд на Личаків – район львівських професорів та хуліганів-батярів. Довший час в приміщеннях монастиря був склад тютюну, а також митниця. Саме через це площа, що знаходиться перед монастирем отримала назву Митної. (площа Митна, 2)
  25. Глинянська брама – це реконструкція однієї з оборонних веж міста. Саме перед брамою у 1672 р. турецька армія почала копати галерею під стіну Бернардинського монастиря з боку площі, щоб потрапити до міста. Але раптом почалася страшна буря, що завалила підкоп разом з людьми, які в ньому були. Більшість жителів розцінили це як знак з небес. Про це згодом забули, але наприкінці 19 ст., коли прокладали трамвайну лінію, виявили завалений підкоп. (площа Митна)
  26. Споруди комплексу монастиря та костелу Бернардинів (сьогодні це церква св. Андрія) і досі оповиті таємницями та легендами. Одна з них каже, що годинник монастиря був унікальним. Давним-давно сторож, перебуваючи на дзвіниці побачив ворогів, що швидко наближались. Прагнучи врятувати місто, він прискорив хід годинника і почувши бій його дзвону сторожа встигла замкнути брами. З того часу традицію зберігали, а годинниковий дзвін лунав раніше від інших на 5 хв. (площа Соборна, 1-3)
  27. Аптека “Під угорською короною”. У 2012 році після тривалих реставраційних робіт в приміщенні відновлено роботу аптеки, а в підвалі відкрито музей “Таємна аптека”. (площа Соборна, 1)
  28. Готель “Жорж” є однією з найгарніших будівель на пл. Міцкевича. Свого часу тут зупинялись: О. Бальзак, Ф. Ліст, М. Равель, шах Ірану, Ж.-П. Сартр. Кухня, котру пропонував ресторан цього готелю вважалась однією з найкращих в Галичині. Наприклад на сніданок вам могли запропонувати близько 100 страв з яйця. (площа Адама Міцкевича, 1)
  29. В часі встановлення пам’ятника королю Данилу Галицькому ходили поголоски, що київська влада через політичні заздрощі не дозволила “одягти” королю на голову корону, отриману ним від Римського Папи Іннокентія ІV. Очевидно, своєрідним компромісом стало її розміщення на постаменті. (площа Данила Галицького)
  30. Палац Потоцьких є однією з найрозкішніших резиденцій Львова. Багату родину Потоцьких через їх чисельність та багатство називали “короликами Русі”. З історією палацу пов’язано багато цікавих фактів. А саме, один з них свідчить про те, що в 1920 р. під час військового параду, на нього впав військовий літак, яким керував американський пілот. Катастрофа завдала збитків на понад мільйон злотих. (вул. Миколи Коперника, 15)
  31. Львівський національний університет ім. Івана Франка є одним з найстаріших у Східній Європі і найстарішим в Україні університетом. У 1877-1881 рр. на місці колишнього готелю пана Гехта споруджено будівлю Галицького парламенту (тепер це головний корпус університету). Університет прикрашає алегорична композиція “Опікунчий дух Галичини”. Символічна Галичина стоїть в оточенні скульптур, що уособлюють собою річки Віслу та Дністер. Трохи нижче жіночі фігури – алегорії Кохання, Справедливості, Правди і Віри. Безпосередньо перед входом до будівлі розташовано композиції “Освіта” та “Праця”. (вул. Університетська, 1)
  32. Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької зображено на 20 українських гривнях. Болотистий ґрунт, на якому постала будівля, призвів до її суттєвого просідання. В 1900 р. води підземної річки Полтви навіть затопили машинний зал. Лише великими зусиллями театр вдалось стабілізувати. (проспект Свободи, 37)
  33. Національний драматичний театр ім. Марії Заньковецької від часу свого заснування називали “Галицькою Ла Скала”. Цей зал був міським театром аж до побудови Опери. Для зміцнення фундаментів будівлі в болотистий ґрунт було вбито 16 000 дубових паль. (проспект Свободи, 26)
  34. Музей етнографії та художнього промислу міститься в колишньому будинку Галицької ощадної каси. Жіноча скульптура “Ощадність” на аттику нагадує американську статую “Свободи”. (проспект Свободи, 15)
  35. Пам’ятник Тарасові Шевченку знаходиться на місці, де до другої світової війни стояв пам’ятник польського короля Яна ІІІ Собєського. Поруч стоїть 12-метрова “Хвиля національного відродження” – символічна стела з фігурними барельєфами, що показують найважливіші постаті в українській історії. (проспект Свободи)
  36. У Латинському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці є чудовий орган, а вітражі за будь-якого освітлення справляють неймовірне враження. (площа Катедральна, 1)
  37. З моменту своєї появи (30-ті роки XIX ст.) будинок “Віденської кав’ярні” змінював власників, вигляд, та тільки не назву. (проспект Свободи, 12)
  38. Одразу після відкриття пам’ятник Адаму Міцкевичу критикували і жартівливо називали “підсвічником” та “олівцем”. Попри те, саме він вважається найгарнішим пам’ятником поетові у світі. Композиція “Натхнення” алегорично представляє зустріч А. Міцкевича з крилатим генієм, який передає йому ліру. (площа Адама Міцкевича)
  39. Каплиця Боїмів – це єдина споруда, що залишилась на місці старого кладовища, котре в середні віки оточувало собор. Перехожих особливо вражає скульптура фігури скорботного Христа, що знаходиться на верхівці купола. (площа Катедральна, 1)
  40. Ратуша – це найголовніший будинок Львова. Ця будівля вже третя в історії міста. Дерев’яна згоріла в 1527 р. Вежа вже кам’яної наступниці завалилась в 1826 р. Міська комісія, яка досліджувала тоді стан ратуші, прийшла до висновку, що після незначного косметичного ремонту будівля простоїть ще з сто років. В часі, коли ухвалювали рішення, міський службовець повідомив, що Ратуша впала. Одразу після завершення будівництва сьогоднішньої версії будівлі, мешканці емоційно називали її “великим огидним комином”. В 2011 р. вперше після 1826 р. на ратуші відновили традицію використання звукового сигналу котрий, щогодини грають спеціальні сурмачі. (площа Ринок, 1)
  41. Фонтан “Діана”. Для забезпечення міста водою на східному боці площі Ринок у 1407 році збудували водороздільний пункт, куди збігалася вода з водогонів. А у 1793 р. на Ринку було збудовано чотири фонтани у вигляді античних грецьких богів – по одному на кожному розі площі. Богиня полювання Діана стоїть з двома собаками, спираючись рукою на лук. Сьогодні цей фонтан популярне місце проведення різноманітних подій. Особливо гарно тут влітку, коли відбуваються танцювальні марафони. (площа Ринок)
  42. Всередині палацу Корнякта є “італійський дворик”, де завжди приємно перепочити. Свою назву палац отримав від власника – грецького купця Костянтина Корнякта, який розбагатів завдяки торгівлі вином та посаді митника всіх Руських земель. (площа Ринок, 6)
  43. Аптека-музей (“Під чорним орлом”) на розі Ринку є однією з найдавніших діючих у Львові аптек. Тут в кількох приміщеннях є музей, де можна оглянути різні старі фармацевтичні прилади і навіть зазирнути у відтворений кабінет давнього аптекаря. (вул. Друкарська, 2)
  44. Церква Пресвятої Євхаристії. Чернечий орден братів Проповідників або Домініканців, був одним із найвпливовіших у Львові в часи середньовіччя. В 17 ст. монастир пережив справжню облогу, коли прихистив за своїми мурами Гальшку з Острога – багату та водночас нещасливу наречену, котра шукала прихистку від нелюба-чоловіка. Останній таки домігся її видачі, проте лише тоді, коли під час облоги припинив доплив до монастиря води. (площа Музейна, 1)
  45. Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Руська церква) була центром світу для українців. Спочатку була дерев’яна, а в 1591 р. її нарешті збудували з каменю. В залишках її підземель поховані українські діячі Ставропігійського братства. Вежу Корнякта прибудували до церкви в 1572 – 1578 рр. на замовлення та за кошти багатія, грека Костянтина Корнякта. Відтоді і аж до сьогодні – це найвища споруда старого міста. (вул. Руська, 7)
  46. Сьогодні міський арсенал є музеєм холодної та вогнепальної зброї. Раніше тут зберігалась амуніція на випадок війни. Також в арсеналі містилась ливарня, де вправні майстри виготовляли гармати та лагодили старі. На випадок епідемії чи іншого стихійного лиха, в ньому громадили запаси збіжжя. (вул. Підвальна, 5)
  47. Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці має дуже гарне та затишне внутрішнє подвір’я. Тут можна побачити залишки старого кладовища, дерев’яний вівтар “Голгофа” та колону із скульптурою Св. Христофора. (вул. Вірменська, 7)
  48. Церкву Святого Миколая вважають найстаршою у місті. Саме вона була головним княжим храмом, від якого вів прямий шлях до Високого Замку – княжої резиденції. В 17 ст. під час татарського нападу на Львів хтось із військових, які обороняли місто, захопив у полон татарина, і, продовжуючи бій, прив’язав його шнуром до дзвону. Так, поки тривав бій, полонений постійно “бив на сполох”. Саме священник церкви Св. Миколая через її найстарший вік вважається благочинним, тобто “намісником” м. Львова. (вул. Богдана Хмельницького, 28)
  49. Із вершини Гори Лева (її ще називають Пісковою, Лисою чи “Кальварія”), що розташована поряд з оглядовим майданчиком гори Високий Замок, відкривається чудовий краєвид на місто. Про цю гору є багато різних легенд та байок. Кажуть, що тут свій перший замок мав князь Лев, що довший час тут полюбляли збиратись чарівниці та відьми. Зараз на її вершині встановлено хрест – пам’ять про загиблих в Афганістані. (між вилицями Опришківською, М. Кривоноса і О. Довбуша)
  50. Парк Високий Замок – це результат реконструкцій схилів, на котрих раніше був розташований оборонний замок короля Данила Галицького. Спеціально до приїзду австро-угорського імператора в 1845 р. було збудовано кав’ярню, з балкону якої цісар оглядав місто. Тоді дорогу до замку освітлювало 18 000 гасових ламп. А ще у парку є грот, прикрашений родовими гербами львівських сімей. (Замкова гора, вхід з вулиць Ужгородська, Княжа)

IMG_0010s

Гра чудово пасуватиме до вечірки з друзями чи пізнавального сімейного дозвілля з дітьми, теплих спогадів про подорож у родинному колі, сприятиме розвитку уяви і мови, адже мандри – це завжди весело та цікаво!

IMG_20180101_222044.jpg

Для поглиблення знань про Україну, виробник пропонує ще дві настільні гри “Мандрівка Україною” та “Мандрівка Львівщиною”. Якщо Вам сподобався мій огляд і Вам хотілося б прочитати огляди двох інших ігор – напишіть у коментарях – і я з радістю зроблю це для моїх читачів.

***

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s